Яблунецька філія початкової освіти з дошкільним відділенням

Батьківська сторінка

Тут зібрано корисну інформацію для батьків та опікунів наших учнів і вихованців.

Адаптація учнів 1 класу

Чимало батьків дуже хвилюється, коли діти вперше йдуть до школи — іноді навіть більше за майбутніх учнів. Ці хвилювання можуть бути реакцією на новий і малознайомий етап життя, який починається в родині.

Щоби пом’якшити адаптацію, потрібно:

• познайомити дитину з незнайомим простором;
• подбати про її соціальні зв’язки та самостійність;
• пояснити, як можна реагувати на різні шкільні ситуації;
• зробити вчителя партнером у звиканні дитини до школи;
• підтримувати найменші успіхи дитини.

Знайомство зі шкільним простором

Передусім варто показати дитині школу, до якої вона прийде 1 вересня. Прогулянки шкільним подвір’ям (за можливості й шкільним приміщенням) підуть на користь. У такий спосіб невідомий світ стане трішки зрозумілішим.

За можливості можна зайти до школи. Дітям важливо «тілом відчути» місце, де вони будуть знаходитися (можна доторкнутися до парти, піти до туалету, побачити їдальню). Також, на думку психологині, було б добре влаштувати екскурсію школою або поставити в школі вказівники.

Якщо навчання буде відбуватися онлайн, батьки можуть заздалегідь показати дитині, як проходитиме дистанційний урок. Можна ввімкнути Zoom чи інші онлайн-платформи для навчання, дати змогу дитині понатискати на різні «кнопки» та провести з нею власний мініурок.

Соціалізація

Адаптація першачків буває непростою: багато дітей через пандемію та роки війни мали менше спілкування з ровесниками (не всі садочки змогли відновити роботу за браком укриттів). У дітей, крім цього, з’являється відчуття небезпеки. Саме тому батьки мають стати опорою для дитини.

Зважаючи на це, батьки мають запевнити дітей, що вони:

• будуть поряд із ними за будь-яких обставин (пов’язаних зі шкільним життям);
• на будь-які виклики реагуватимуть разом;
• з розумінням ставитимуться до їхніх переживань.

Чого не варто робити, допомагаючи дитині із соціалізацією:

• перекладати на неї дорослі обов’язки, бо начебто діти зараз швидше дорослішають (такий наратив шириться в соцмережах). Дитина залишається дитиною, і їй потрібен час для дитячих справ;
• говорити дітям, що вони неправильно думають чи щось не так розуміють. Навпаки — треба вислухати, а замість повчань — запитати, як, на думку сина чи доньки, варто вчинити в ситуації, про яку він чи вона розповідає.

Чим відкритіші батьки з дітьми й чим м’якше вони реагують на проблеми, тим відвертішою буде дитина.

Реакція на різні шкільні ситуації

Крім знайомства з невідомим місцем (школою), батьки мають підготувати дитину до невідомих їй ситуацій. Наприклад, розказати, що в класі діти можуть штовхатися, битися чи не слухати вчителя. Діти, які відвідували дитсадок, уже мають досвід проживання таких випадків і, швидше за все, знають, як на це реагувати.

Якщо ж у дітей ще не напрацьовані реакції на різні побутові та навчальні ситуації, батьки мають обговорити, що саме може робити дитина, якщо в неї, наприклад, відбиратимуть ручку або її штовхне однокласник, та до кого вона може звернутися по допомогу. Як каже Інна Большакова, варто скласти дорожню карту, що робити в різних випадках шкільного життя.

Партнерство з учителями

Якщо дитині складно адаптуватися в школі, потрібно звернутися за порадою до вчителя та зробити його партнером. Можна розповісти чи написати вчителю листа, у якому описати особливості дитини, якщо такі є. Або ж те, що в присутності дитини не можна згадувати певні слова, речі чи назви, бо вони можуть стати тригерами. Також варто бути готовим до того, що дитина відмовиться від харчування в шкільній їдальні.

Нічого страшного в цьому немає. Під час адаптації можуть змінюватися харчові уподобання та поведінка загалом (про проблеми зі звиканням до шкільного середовища може свідчити небажання дитини розповідати про школу чи йти на уроки).

Успішність

Як тільки дитина пішла до школи, батьки очікують від неї перших результатів та цікавляться лише навчальними досягненнями. Та може виявитися, що діти ще не готові до навчання і не можуть успішно опанувати абсолютно всі предмети, а отже, великих успіхів у навчанні не матимуть. До того ж під час адаптації всі сили дитини спрямовані на пристосування до нового середовища, а не на академічні успіхи.

Та як би не вчилася дитина, треба хвалити її навіть за маленькі досягнення й розуміти, що в кожного вчителя свої вимоги та очікування від учнів. Для когось із класоводів одна й та ж дитина може бути готовою до 1 класу, а для когось — ні.

Що потрібно першокласнику

Орієнтовний список — точний перелік уточніть у вчителя вашого класу.